Продовжуємо нашу постійну рубрику, у якій спортивна психологиня МСК «Дніпро» Інна Попова розповідає про психологію спорту, внутрішній стан спортсменів та навички, які допомагають залишатися сильними не лише фізично, а й ментально.
Цього разу — про ситуацію, знайому багатьом спортсменам: одна помилка може перекреслити в голові весь хороший результат.
Уявіть: футболіст проводить сильний матч, віддає дві гольові передачі, майже не помиляється в передачах, допомагає команді, але в одному епізоді невдало грає у власному штрафному, і момент потенційно міг завершитися пенальті. Після гри він говорить: «Я сьогодні грав як лайно».
Чому одна помилка раптом стає важливішою за все, що було до неї?
«Мозок під тиском чомусь вирішує, що дві гольові передачі й впевнена гра в центрі поля — це фон, а один ризикований епізод — це і є вся правда про тебе як про футболіста», — пояснює Інна Попова.
За словами психологині, це одна з поширених пасток мислення — «все або нічого». Коли спортсмен оцінює себе не через конкретні дії та епізоди, а одразу виносить вирок: «я зіграв ідеально» або «я провалився».
Особливо часто це трапляється у тих, хто має високі вимоги до себе.
І тут важливо розділяти аналіз і самокритику. Побачити помилку, розібрати її та зрозуміти, що можна зробити краще наступного разу — корисно. Але коли замість аналізу з’являється тривога і страх повторити помилку, це вже може заважати подальшій грі.
«Спробуйте замінити вирок на факт. Різниця між «я грав жахливо» і «я не реалізував один момент, а решту гри провів сильно» — це не просто інша формула слів. Це два зовсім різних стани, з якими ви йдете на наступне тренування», — радить Інна.
Тож після тренування чи гри спробуйте не запитувати себе лише: «Як я зіграв?» Краще конкретизуйте: що сьогодні спрацювало технічно або тактично? Що вдалося? Що можна покращити?
Одна помилка — це епізод, вона не є оцінкою всього матчу й точно не є оцінкою вас як спортсмена.
Бо ментальна витривалість — це теж навички, а навички можна тренувати.
