Спортивна психологиня МСК «Дніпро» Інна Попова часто говорить, що це — не про характер, не про силу волі й точно не про те, що хтось «хоче більше».
💭 «У спорті є поняття ментальної витривалості. Саме вона найчастіше визначає, хто здатен тримати навантаження до кінця, а хто починає втрачати якість дій ще до фінішу», — зазначає пані Інна.
Отож, ментальна витривалість — це не перетерпіти будь-якою ціною й не постійно змушувати себе. Це — здатність довго залишатися зібраним, коли тіло втомлюється, тиск зростає, а помилки вже сталися.
💭 «Я часто бачу це на практиці: фізично спортсмен готовий, показники хороші, але в якийсь момент він ніби “випадає з процесу” — починає діяти не так, як зазвичай, губить темп, дратується або, навпаки, стає надто обережним. Тоді й здається, що він здався. Насправді — виснажилися не м’язи, а психічні ресурси», — додає спортивна психологиня МСК «Дніпро» Інна Попова.
Наука ж показує, що коли ми довго утримуємо концентрацію, регулюємо емоції та приймаємо рішення під тиском, першими втомлюються саме когнітивні системи. Через це навантаження починає відчуватися значно важчим, ніж є насправді, й з’являється думка: «Я більше не можу», хоча фізично ресурс ще є.
Ментальна витривалість тримається на трьох речах:
🔹 увага — чи здатний спортсмен залишатися в завданні, а не в думках про помилки чи результат?
🔹 емоційна регуляція — чи вміє спортсмен справлятися з роздратуванням, тривогою та фрустрацією без надмірних витрат енергії?
🔹 якість рішень — чи здатен спортсмен мислити стратегічно навіть тоді, коли накопичується втома?
Як зазначає Інна Попова, усі спортсмени втомлюються по-різному:
💭 «Це — не про слабкість, а про індивідуальні особливості психіки, з якими можна й потрібно працювати. Я завжди підкреслюю різницю між двома поняттями:
👉 психічна стійкість — це здатність витримати гострий момент;
👉 ментальна витривалість — це здатність зберігати стабільність протягом усього навантаження.
У реальному спорті результат дуже часто залежить саме від цього. Тому, коли я чую фразу “Йому не вистачило характеру”, я думаю інакше. Найчастіше це означає, що спортсмена просто не навчили працювати з психічним навантаженням системно — так само, як його вчили працювати з тілом».
